ПБУ 18 02
Содержание
- ПБУ 18 02
- Кто может не применять ПБУ 18 02
- ПБУ 18 02 – последняя редакция 2018
- Налог на прибыль по ПБУ 18 02 для чайников
- ПНО и ПНА
- ОНО и ОНА
- ПБУ 18/02 и бухгалтерская отчетность
- Об утверждении Положения (стандарта) бухгалтерского учета 18 «Строительные контракты»
- Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти»
- Загальні положення
- Визнання доходів та витрат протягом виконання будівельного контракту
- Оцінка доходів і витрат за будівельним контрактом
- Розкриття інформації щодо будівельних контрактів у примітках до фінансової звітності
- Приклад відображення доходів, витрат і розрахунків за будівельним контрактом
- Интересные статьи:
ПБУ 18 02
Главная → Бухгалтерские консультации → Налог на прибыль
Актуально на: 14 декабря 2018 г.
Организации, которые находятся на ОСН, признаются плательщиками налога на прибыль, а потому должны вести учет расчетов по этому налогу и раскрывать соответствующую информацию в бухгалтерской отчетности. В общем случае делать это нужно в соответствии с требованиями Положения по бухгалтерскому учету «Учет расчетов по налогу на прибыль» ПБУ 18/02 (утв. Приказом Минфина от 19.11.2002 № 114н).
Об основах применения ПБУ 18 02 для «чайников» расскажем в нашей консультации.
Кто может не применять ПБУ 18 02
Кто освобождается от использования стандарта, а кто обязан применять ПБУ 18 02, указано в п. 2 ПБУ 18/02. Так, указывается, что «прибыльным» ПБУ могут не руководствоваться организации, которые вправе применять упрощенные способы ведения бухгалтерского учета, включая упрощенную бухгалтерскую (финансовую) отчетность. В первую очередь, это малые предприятия (ч. 4 ст. 6 Федерального закона от 06.12.2011 № 402-ФЗ). Подробнее о категориях лиц, которые могут не использовать в своей работе ПБУ 18/02, мы рассказывали .
Соответственно, иные организации применять ПБУ 18/02 обязаны.
Конечно, те организации, которые освобождены от обязательного применения ПБУ 18/02, могут применять это ПБУ на основе собственного решения, отраженного в Учетной политике в целях бухгалтерского учета.
ПБУ 18 02 – последняя редакция 2018
В 2018 году ПБУ 18/02 применяется в редакции, последняя из которых была утверждена Приказом Минфина от 06.04.2015 № 57н.
Предполагается, что начиная с 01.01.2020 ПБУ 18/02 будет применяться в новой редакции.
Налог на прибыль по ПБУ 18 02 для чайников
Мы указали выше применительно к ПБУ 18 02, кто должен применять стандарт, а как это делать, расскажем ниже.
Плательщики налога на прибыль знают, что бухгалтерская прибыль и прибыль налоговая – это не одно и то же. Применение ПБУ 18/02 направлено на то, чтобы отражать в бухучете и отчетности различие налога на бухгалтерскую прибыль (убыток) от налога на налогооблагаемую прибыль (убыток) (п. 1 ПБУ 18/02).
Проводки по ПБУ 18/02 делаются либо по мере возникновения разниц в бухгалтерском и налоговом учете, либо уже при расчете налога на прибыль по итогам отчетного периода или года. Первый вариант распространен тогда, когда учет по ПБУ 18/02 ведется в автоматическом режиме в бухгалтерской программе. При ручном учете расчетов по налогу на прибыль обычно применяется второй вариант.
Простейшие и базовые понятия при применении ПБУ 18/02 – условный расход (УРНП) и условный доход (УДНП) по налогу на прибыль.
УРНП – это условная величина налога на прибыль, исчисленная с бухгалтерской прибыли, а УДНП – с бухгалтерского убытка (п. 20 ПБУ 18/02).
Рассмотрим основы применения ПБУ 18 для чайников с примерами.
Предположим, что по итогам отчетного периода бухгалтерская прибыль организации составила 1 000 000 рублей. Эта сумма соответствует превышению за отчетный период кредитового оборота счета 99 «Прибыли и убытки» (с дебета счетов 90 «Продажи» и 91 «Прочие доходы и расходы») над дебетовым оборотом счета 99 в корреспонденции с теми же счетами 90, 91 (Приказ Минфина от 31.10.2000 № 94н). Следовательно, условный расход по налогу на прибыль составит 200 000 рублей (1 000 000 рублей * 20%) и будет отражен так:
Дебет счета 99 – Кредит счета 68 «Расчеты по налогам и сборам», субсчет «Расчет налога на прибыль» на сумму 200 000 рублей
Если бы у организации был убыток, то делалась бы обратная проводка на условный доход по налогу на прибыль.
УРНП (УДНП) нужно отличать от текущего налога на прибыль (ТНП). ТНП – это налог на прибыль, исчисленный с прибыли, сформированной по правилам налогового учета. Если у конкретной организации разниц между бухгалтерской и налогооблагаемой прибылью в отчетном периоде не было (а такое тоже может быть), то УРНП = ТНП (п. 21 ПБУ 18/02). Но обычно различия есть. И обусловлены они постоянными и временными разницами.
ПНО и ПНА
Рассчитывая налог на прибыль по ПБУ 18/02, после исчисления УРНП (УДНП) нужно определить, есть ли между бухгалтерской и налогооблагаемой прибылью постоянные разницы, т. е. те разницы, которые в будущем не повлияют на бухгалтерскую или налогооблагаемую прибыль (п. 4 ПБУ 18/02).
К примеру, суммы материальной помощи в бухгалтерском учете уменьшают прибыль, а в налоговом учете не признаются в качестве расхода (п. 23 ст. 270 НК РФ, п.п. 4,5, 11 ПБУ 10/99). Постоянные разницы, умноженные на ставку налога на прибыль, — это постоянные налоговые обязательства (ПНО) (когда из-за постоянных разниц уменьшается бухгалтерская прибыль, а налогооблагаемая прибыль не изменяется) или постоянные налоговые активы (ПНА) (когда из-за постоянных разниц бухгалтерская прибыль увеличивается, а налогооблагаемая не изменяется). Когда возникает ПНА? Например, организация дооценила по рыночной стоимости свои финансовые вложения в виде ценных бумаг. В бухгалтерском учете доход признается, а в налоговом – нет (п. 20 ПБУ 19/02, пп. 25 п. 1 ст. 251 НК РФ).
Продолжим наш пример. Организация в отчетном периоде начислила материальную помощь работникам в размере 60 000 рублей. Следовательно, ПНО в сумме 12 000 рублей (60 000 рублей * 20%) будет отражено так (Приказ Минфина от 31.10.2000 № 94н):
Дебет счета 99 – Кредит счета 68, субсчет «Расчет налога на прибыль» на сумму 12 000 рублей
ОНО и ОНА
Далее нужно определить временные разницы, из-за которых бухгалтерская и налогооблагаемая прибыль различаются потому, что какие-то доходы или расходы признаются в бухгалтерском учете в этом отчетном периоде, а в налоговом учете в следующем периоде или наоборот (п. 8 ПБУ 18/02). Так возникают отложенные налоговые активы (ОНА) и отложенные налоговые обязательства (ОНО) (п.п.14, 15 ПБУ 18/02). Рассчитываются ОНА и ОНО как произведение временных разниц на ставку налога на прибыль.
Повторим, ОНА появляются, когда из-за возникших разниц налог на прибыль будет уменьшен в следующих отчетных периодах, а ОНО – если будет увеличен.
Типичный пример – формирование резерва на предстоящую оплату отпусков, когда в налоговом учете такой резерв не создается. Другой пример – использование разных методов амортизации в бухгалтерском и налоговом учете.
Предположим в нашем примере, что в отчетном периоде в организации был создан резерв на оплату отпусков в размере 370 000 рублей. В бухгалтерском учете расходы будут признаны в отчетном периоде, а в налоговом – только по мере ухода работников в отпуск. Следовательно, возникает ОНА в размере 74 000 рублей (370 000 рублей * 20%) (Приказ Минфина от 31.10.2000 № 94н):
Дебет счета 09 «Отложенные налоговые активы» — Кредит счета 68, субсчет «Расчет налога на прибыль» на сумму 74 000 рублей
Если в отчетном периоде резерв был частично использован, отражается уменьшение ОНА. К примеру, за счет резерва были начислены отпускные со взносами на сумму 90 000 рублей. Поэтому исчисленный ранее ОНА уменьшится на 18 000 рублей (90 000 рублей * 20%) (Приказ Минфина от 31.10.2000 № 94н):
Дебет счета счета 68, субсчет «Расчет налога на прибыль» — Кредит счета 09 на сумму 18 000 рублей
Отложенные налоговые обязательства формируются по кредиту счета 77 «Отложенные налоговые обязательства» в корреспонденции со счетом 68, а уменьшение ОНО показывается по дебету счета 77.
Текущий налог на прибыль (ТНП) с учетом требований ПБУ 18/02 определяется так (п. 21 ПБУ 18/02):
ТНП = УРНП – УДНП + ПНО – ПНА + ОНА – ОНО
В нашем примере предположим, что иных разниц между бухгалтерским и налоговым учетом у организации не было. Следовательно, ТНП составит:
ТНП = 200 000 + 12 000 + 74 000 – 18 000 = 268 000
По итогам произведенных подсчетов субсчет «Расчет налога на прибыль» счета 68 обнуляется:
Дебет счета 68, субсчет «Расчет налога на прибыль» — Кредит счета 68, субсчет «Расчеты с бюджетом» на сумму 268 000 рублей
При этом на субсчете «Расчеты с бюджетом» счета 68 ТНП распределяется между федеральным и региональным бюджетами.
Если по итогам отчетного периода в налоговом учете сформировался убыток, то на величину «налога на прибыль» с налогового убытка отражается ОНА:
Дебет счета 09, субсчет «Убыток» — Кредит счета 68, субсчет «Расчеты с бюджетом»
ПБУ 18/02 и бухгалтерская отчетность
На отчетную дату дебетовое сальдо счета 09 в бухгалтерском балансе организации отражается в составе внеоборотных активов по строке 1180 «Отложенные налоговые активы». А кредитовое сальдо счета 77 показывается в составе долгосрочных обязательств по строке 1420 «Отложенные налоговые обязательства».
Сальдо счета 99, на котором в течение года ведется учет расчетов по налогу на прибыль, участвует в формировании остатка по строке 1370 «Нераспределенная прибыль (непокрытый убыток)».
В отчете о финансовых результатах ТНП нужно показать по строке 2410 «Текущий налог на прибыль» и дополнительно заполнить строки (Приказ Минфина от 02.07.2010 № 66н):
- 2421 «в т.ч. постоянные налоговые обязательства (активы)»;
- 2430 «Изменение отложенных налоговых обязательств»;
- 2450 «Изменение отложенных налоговых активов».
Об утверждении Положения (стандарта) бухгалтерского учета 18 «Строительные контракты»
Главный правовой
портал Украины
- Законодательство
- Законодательство Украины
- Платформа LIGA:ZAKON
- Юрлига
- Юрлига
- Новости
- Аналитика
- Законодательство
- Бухгалтер.UA
- Бухгалтер.UA
- Практикумы
- Практикумы
- Расписание
- Новости
- Докладчики
- Партнерам
- О проекте
- FAQ
- Продукты&Решения
- Партнеры
- Партнеры
- О компании
- О компании
-
- Поиск по порталу
Главный правовой
портал Украины
- Законодательство
- Законодательство Украины
- Платформа LIGA:ZAKON
- Юрлига
- Юрлига
- Новости
- Аналитика
- Законодательство
- ЮрTV
- Колонка эксперта
- Форум
- Продукты для юриста
- Бухгалтер.UA
- Бухгалтер.UA
- Новости
- Аналитика
- Законодательство
- Колонка эксперта
- Форум
- Продукты для бухгалтера
- Практикумы
- Расписание
- Расписание
- Новости
- Докладчики
- Партнерам
- О проекте
- FAQ
- Продукты&Решения
- Продукты&Решения
- Все продукты
- LIGA ZAKON
- Пробовать
- Акции
- Прайс
- Решения для
- Крупного бизнеса
- Среднего бизнеса
- Мелкого бизнеса, ЧП
- Юрфирм
- Госструктур
- Руководителей
- Юристов
- Бухгалтеров
Наши продукты: Системы
- Решения для
- Крупного бизнеса
- Среднего бизнеса
- Мелкого бизнеса, ЧП
- Юрфирм
- Госструктур
- Руководителей
- Юристов
- Бухгалтеров
Издания
- Решения для
- Крупного бизнеса
- Среднего бизнеса
- Мелкого бизнеса, ЧП
- Юрфирм
- Госструктур
- Руководителей
- Юристов
- Бухгалтеров
Справочники
- Решения для
- Крупного бизнеса
- Среднего бизнеса
- Мелкого бизнеса, ЧП
- Юрфирм
- Госструктур
- Руководителей
- Юристов
- Бухгалтеров
- СИСТЕМЫ ЛІГА:ЗАКОН
- VERDICTUM
- ЮРИСТ&ЗАКОН
- БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
- БУМ
- Дилеры
- Абонентам
- LIGA ZAKON
- Дилеры
- Абонентам
- Партнеры
- Партнеры
- Информационные партнеры
- Дилеры
- О компании
- О компании
- Нам 24 года
- Что происходит сейчас
- Наши спецпроекты
- Контакты
- Поиск по порталу
Остаться Попробовать
| Минфин Положение, Приказ от 28.04.2001 № 205 редакция действует с 10.01.2012
Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти»Наказ Міністерства фінансів України Зареєстровано в Міністерстві юстиції України Із змінами і доповненнями, внесеними На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року N 1706, і відповідно до статей 1 і 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» НАКАЗУЮ: 1. Затвердити схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», що додається. 2. Установити, що Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» набуває чинності з 1 січня 2002 року.
ЗАТВЕРДЖЕНО Зареєстровано Загальні положення1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» /далі — Положення (стандарт) 18/ визначає методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов’язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності. Це Положення (стандарт) не застосовується підприємствами, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. (пункт 1 доповнено абзацом другим згідно з наказом 2. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: Аванси за будівельним контрактом — грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом. Будівельний контракт — договір про будівництво. Будівництво — спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів, виконання монтажних робіт. Валова заборгованість замовників за роботи за будівельним контрактом — сума перевищення витрат підрядника і визнаного ним прибутку (за вирахуванням визнаних збитків) над сумою проміжних рахунків (без непрямих податків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту. Валова заборгованість замовникам за роботи за будівельним контрактом — сума перевищення проміжних рахунків (без непрямих податків) над витратами підрядника і визнаним ним прибутком (за вирахуванням визнаних збитків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту. Відхилення від ціни за будівельним контрактом — зміна ціни будівельного контракту внаслідок змін попередньо погодженого обсягу робіт, конструктивно якісних характеристик і строків виконання будівельного контракту. Витрати за будівельним контрактом — собівартість робіт за будівельним контрактом. Заохочувальні виплати за будівельним контрактом — додаткові суми, що сплачуються підряднику за виконання (перевиконання) умов контракту. Контракт з фіксованою ціною — договір про будівництво, який передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції будівництва (кв. м, кількість місць тощо). (абзац десятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Контракт за ціною «витрати плюс» — договір про будівництво, який передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядника на виконання будівельного контракту та погодженого прибутку (у вигляді процента від витрат або фіксованої величини). Об’єкт будівництва — сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом. Підрядник — юридична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовникові. Претензія за будівельним контрактом — сума майнової відповідальності замовника чи іншої сторони, яку вимагає відшкодувати підрядник понад ціну контракту. Проміжні рахунки — рахунки за виконані роботи за будівельним контрактом, передані замовнику для оплати. Визнання доходів та витрат протягом виконання будівельного контракту3. Доходи і витрати протягом виконання будівельного контракту визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути достовірно оцінений. 4. Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за одним з наведених методів: вимірювання та оцінка виконаної роботи; співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі; співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом. 5. Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом з фіксованою ціною може бути достовірно оцінений за наявності одночасно таких умов: можливості достовірного визначення суми загального доходу від виконання будівельного контракту; імовірного отримання підрядником економічних вигод від виконання будівельного контракту; можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних для завершення будівельного контракту, і ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом на дату балансу; можливості достовірного визначення та оцінки витрат, пов’язаних з виконанням будівельного контракту для порівняння фактичних витрат за цим будівельним контрактом, з попередньою оцінкою таких витрат. 6. Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом за ціною «витрати плюс» може бути достовірно оцінений за наявності одночасно таких умов: імовірного отримання підрядником економічних вигод від виконання будівельного контракту; можливості достовірного визначення витрат, пов’язаних з виконанням будівельного контракту, незалежно від імовірності їх відшкодування замовником. 7. Якщо кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом не може бути оцінений достовірно, то: дохід визнається в сумі фактичних витрат від початку виконання будівельного контракту, щодо яких існує імовірність їх відшкодування; витрати за будівельним контрактом визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були зазнані. У разі відсутності імовірності відшкодування витрат дохід не визнається. (пункт 7 доповнено абзацом четвертим згідно з наказом 8. Якщо в наступних звітних періодах не існує невизначеності, яка перешкоджала в попередніх періодах отриманню достовірної оцінки кінцевого фінансового результату за будівельним контрактом, то дохід і витрати, пов’язані з виконанням цього контракту, визнаються згідно з пунктом 3 Положення (стандарту) 18. Якщо на дату балансу існує імовірність того, що загальні витрати на виконання будівельного контракту перевищуватимуть загальний дохід за цим будівельним контрактом, то очікувані збитки визнаються витратами звітного періоду з уключенням фактичних витрат на виконання цього будівельного контракту до собівартості реалізації. (абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з 9. Суми відхилень, претензій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом визнаються доходом, якщо: існує імовірність отримання економічних вигод; можлива їх достовірна оцінка. Оцінка доходів і витрат за будівельним контрактом10. Дохід за будівельним контрактом включає передбачену будівельним контрактом ціну, а також суму відхилень, претензій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом. 11. Дохід за будівельним контрактом оцінюється за справедливою вартістю активів, які вже отримані або підлягають отриманню. Оцінка доходу протягом виконання будівельного контракту переглядається у разі: погодження із замовником відхилень та/або претензій, які змінюють ціну будівельного контракту в періоди після його укладання; зміни узгодженої ціни будівельного контракту з фіксованою ціною за наявності умов, що передбачають її зміни. 12. Витрати за будівельним контрактом включають: витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням даного контракту; загальновиробничі витрати. 13. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з виконанням будівельного контракту, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати (включаючи вартість виконаних субпідрядниками робіт) згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248. 14. До складу загальновиробничих витрат включаються передбачені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затрати на управління, організацію та обслуговування будівельного виробництва з розподілом між об’єктами будівництва з використанням бази розподілу при нормальній потужності (пропорційно прямим витратам; обсягам доходів; прямим витратам на оплату праці; відпрацьованому будівельними машинами і механізмами часу тощо). (пункт 14 із змінами, внесеними згідно з наказом 15. Не включаються до складу витрат за будівельним контрактом, а відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати; витрати на утримання (амортизація, охорона тощо) незадіяних будівельних машин, механізмів та інших необоротних активів, які не використовуються при виконанні будівельного контракту. Адміністративні витрати можуть бути визнані витратами за будівельним контрактом, якщо: а) ці витрати безпосередньо пов’язані з виконанням цього будівельного контракту; б) окреме відшкодування цих витрат за умовами цього будівельного контракту покладено на замовника. (пункт 15 доповнено абзацом шостим згідно з наказом 16. До витрат за будівельним контрактом включаються витрати за період від дати укладення будівельного контракту до дати завершення цього контракту. До витрат за будівельним контрактом також включаються витрати, яких зазнав підрядник при укладенні будівельного контракту, якщо існує імовірність його підписання і достовірної оцінки цих витрат. Витрати, зазнані при укладенні будівельного контракту, які були визнані витратами звітного періоду, не включаються надалі до витрат за будівельним контрактом, який підписано в наступних звітних періодах. (пункт 16 із змінами, внесеними згідно з наказом 17. Зміни оцінки доходу та витрат за будівельним контрактом або зміни оцінки кінцевого фінансового результату виконання контракту відображаються як зміна облікової оцінки згідно з Положенням (стандартом) 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року N 137, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за N 392/3685. 18. Сума визнаних доходу і витрат за будівельним контрактом відображається відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 893/4186. Одночасно визнаний дохід за будівельним контрактом без суми непрямих податків відображається за дебетом субрахунку 238 «Завершені етапи по незакінчених будівельних контрактах» і кредитом субрахунку 239 «Проміжні рахунки» рахунку 23 «Виробництво». Після завершення будівельного контракту сальдо на зазначених субрахунках списується зворотною кореспонденцією субрахунків. Якщо сума проміжного рахунку за звітний період перевищує суму визнаного в цьому періоді доходу за будівельним контрактом без суми непрямих податків, то різниця відображається за дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і кредитом субрахунку 239 «Проміжні рахунки», в іншому разі зазначений запис виконується способом сторно. Приклад відображення доходів, витрат і розрахунків за будівельним контрактом наведено в додатку до Положення (стандарту) 18. (пункт 18 в редакції наказу Міністерства 19. Валову заборгованість замовників за роботи за будівельним контрактом підрядник наводить у складі незавершеного виробництва. Валову заборгованість замовникам за роботи за будівельним контрактом підрядник наводить у складі інших поточних зобов’язань. Розкриття інформації щодо будівельних контрактів у примітках до фінансової звітності20. У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація: 20.1 сума доходу за будівельними контрактами, визнана у складі доходу звітного періоду; 20.2 методи визначення доходу за будівельними контрактами у звітному періоді; 20.3 щодо незавершених будівельних контрактів: 20.3.1 методи визначення ступеня завершеності робіт; 20.3.2 загальна сума зазнаних витрат і визнаних прибутків (за вирахуванням визнаних збитків) на дату балансу; 20.3.3 вартість виконаних субпідрядниками робіт; 20.3.4 сума валової заборгованості замовників на дату балансу; 20.3.5 сума валової заборгованості замовникам на дату балансу; 20.3.6 сума отриманих авансів на дату балансу; 20.3.7 сума проміжних рахунків, яка не сплачується підряднику до виконання передбачених будівельним контрактом умов для виплати таких сум або до усунення дефектів (сума затриманих коштів).
Додаток Приклад відображення доходів, витрат і розрахунків за будівельним контрактомПідрядник здійснює визнання доходів з урахуванням ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом, який визначається співвідношенням фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної суми загальних витрат за будівельним контрактом. Контрактна вартість будівництва без непрямих податків становить 800 тис. грн. Очікувані загальні витрати за будівельним контрактом складають 700 тис. грн. Тривалість контракту — три періоди. У таблиці наводиться вартісна оцінка та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій під час виконання будівельного контракту (тис. грн.). (Положення доповнено додатком згідно з наказом |
Опрос |
РЕШЕНИЯ ОТ ЛІГА:ЗАКОН АБОНЕНТАМ СПРАВОЧНАЯ ИНФОРМАЦИЯ ДИЛЕРЫ В РЕГИОНАХ © Информационное агентство «ЛІГА:ЗАКОН», 2010
© ООО «ЛІГА ЗАКОН», 2007
© ООО ИАЦ «ЛІГА «, 1991 Все права на материалы, размещенные на www.ligazakon.ua, охраняются законодательством Украины. Цитировании и использование любых материалов, размещенных на сайте www.ligazakon.ua, возможно только с письменного разрешения ООО «ЛИГА:ЗАКОН», при этом гиперссылка (hyperlink) на www.ligazakon.ua обязательна. Для иллюстрирования материалов и создания рекламных макетов используются фотоизображения и иллюстрации Getty Images
Добавить комментарий